|
АНОТАЦІЯ
Чеботок Н.В. Державна етнонаціональна політика в Україні у 1917–1921 рр. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2005.
У дисертації здійснено комплексний аналіз законодавчого закріплення етнонаціональної політики урядів, які існували в Україні у 1917–1921 роках.
Характеризуються теоретико-методологічні основи державної етнонаціональної політики. Подаються авторські визначення понять «нація» «етнонаціональна політика», «національна меншина». Аналізуються історіографія та концептуальне забезпечення етнонаціональної політики України у 1917–1921 рр. Досліджується вплив на формування профільного законодавства діяльності політичних лідерів, програмних документів політичних партій, рішень з’їздів. Осмислюються витоки та розвиток інституту національно-персональної автономії та його законодавче закріплення Центральною Радою.
В ході дослідження проведено порівняльну характеристику нормативно-правового регулювання етнонаціональної політики Центральної Ради та Директорії, гетьманату П.Скоропадського, уряду ЗУНР та радянської влади. Висунуто пропозиції щодо використання набутого історичного досвіду під час формування сучасного законодавства з етнонаціональних питань.
Ключові слова: законодавство, нація, етнонаціональна політика, національна меншина, самовизначення, національно-персональна автономія.
АННОТАЦИЯ
Чеботок Н.В. Государственная этнонациональная политика в Украине в 1917–1921 гг. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2005.
В диссертации на основе комплексного анализа нормативно-правовых источников определены направления этнонациональной политики, закрепленные в законодательстве Украины в 1917–1921 годах. С учетом концептуальных разработок даны авторские определения понятиям «этнонациональная политика», «нация», «национальное меньшинство». Обосновано, что сравнительный анализ опыта законодательного обеспечения этнонациональной политики Центральной Рады и Директории, гетьманата, правящих органов ЗУНР и советской власти создает базу для дальнейшей работы по усовершенствованию нормативного регулирования современных этнонациональных вопросов.
Аргументировано, что формирование этнонациональной политики 1917–1921 годов базировалось на существенном обосновании, в котором большую роль играла деятельность политических лидеров, программные документы политических партий, решения съездов. И хотя они не имели юридической силы, однако служили весомым подспорьем для дальнейшего создания профильного законодательства.
Выделены направления этнонациональной политики Центральной Рады и Директории, которые основывались на признании права самоопределения украинской нации и обеспечении прав национальных меньшинств. Такие направления этнонациональной политики нашли закрепление и в законодательстве ЗУНР. Большое внимание уделено становлению и развитию института национально-персональной автономии, т.к. именно законодательное закрепление этого института является одним из наиболее важных достижений в нормативном обеспечении прав национальных меньшинств в исследуемый период. Предлагается использовать эти наработки при рассмотрении вопроса о расширении прав национальных меньшинств в современном законотворчестве.
Обосновано, что гетьманат П. Скоропадского проводил этнонациональную политику, направленную на национально-культурное возрождение Украины с одновременным развитием культуры национальных меньшинств.
На основе анализа нормативных источников советской власти в период ее становления в Украине сделан вывод о том, что, провозглашая широкие национальные права, большевики использовали национальное движение в качестве дополнительного фактора в реализации целей пролетарской революции. Нормативные акты советской власти, в том числе и Конституция УССР 1919 года, которые провозглашали права национальных меньшинств, носили только декларативный характер.
Сформулированы предложения по использованию исторического опыта Украины, приобретенного в 1917–1921 годах, для совершенствования современного законодательства Украины по этнонациональным вопросам.
Ключевые слова: законодательство, нация, этнонациональная политика, национальные меньшинства, самоопределение, национально-персональная автономия.
Annotation
Chebotok N. V. State ethnonational policy of Ukraine in 1917–1921. – Manuscript.
The dissertation for obtaining degree of a candidate of sciences (law) on the specialty 12.00.01 – theory and history of state and law; history of political and legal doctrines. – National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2005.
In the dissertation the complex analysis of the legislative securing the ethnonational policy of the governments existed in Ukraine in 1917–1921 is carried out. Theoretical and methodological bases of state ethnonational policy are characterized. Author’s definitions of the concepts «nation», «ethnonational policy», «national minority» are given. The historiography and conceptual maintenance of Ukrainian ethnonational policy in 1917–1921 are analyzed. Influence on forming the special legislation of the political leaders’ activity, as well as on program documents of the political parties and decisions of congresses, is investigated. Sources and development of a national-personal autonomy’s institution and its legislative securing by the Central Council are comprehended. During the research author carried out a comparative characteristic of normative and legal regulation of the Central Council’s and the Directory’s ethnonational policy, the policy of P. Skoropadsky’s hetamanate, governments of ZUNR and the Soviet authority. The propositions concerning use of the acquired historical experience in the contemporary ethnonational legislation were created.
Key words: legislation, nation, ethnonational policy, national minority, self-determination, national-personal autonomy.
|