Электронная библиотека
Меню
Размещение литературы
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Реклама на сайте
Цели библиотеки
Контактные данные
Я ищу:

Библиотечный каталог учебных пособий, монографий, статей


Вы находитесь:
Электронная библиотека научной литературы
Юридическая электронная библиотека
Хозяйственное право
Судебная практика по Хозяйственному праву

Источник № 5485:
Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування процесуальних норм / Відп. ред. І. Б. Шицький. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. — 465 с.

Cодержание источника:
Стр.
Передмова 3
Судові рішення, пов'язані із застосуванням процесуальних норм 15
1. Підвідомчість справ господарським судам 16
1.1. Господарським судам підвідомчі справи про визнання недійсними чинних як нормативних, так і ненормативних актів, незалежно від дати їх прийняття 16
1.2. Справа про визнання недійсним акта державного чи іншого органу підвідомча господарському суду в тому разі, коли суб'єктний склад учасників відповідає ст. 1 ГПК, а правовідносини, щодо яких постановлено оспорюваний акт, мають господарський характер 21
1.3. Спір про визнання недійсними установчих документів закритого акціонерного товариства, засновниками якого є юридичні та фізичні особи, господарському суду непідвідомчий 30
1.4. Спір про визнання недійсним свідоцтва про правовласності, нотаріального напису та акта державного виконавця не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки є предметом розгляду місцевих районних судів (глава 39 ЦПК) 38
1.5. Спір, пов'язаний із вчиненням нотаріальної дії абовідмовою у вчиненні нотаріальної дії, не підлягає вирішенню в господарських судах України 50
1.6. Справа за позовом про визнання недійсним висновку експерта непідвідомча господарським судам України 54
1.7. Скарги на відмову державних виконавців у відкритті виконавчого провадження за визнаною претензією не підлягають розгляду в господарських судах України 60
2. Учасники судового процесу 65
2.1. Якщо законом не визначено коло осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних із визнанням угод недійсними, слід виходити із правил ст. 2 ГПК щодо права будь-якого підприємства звернутися до господарського суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів 65
2.2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право звертатися до суду не тільки у зв'язку з порушенням законодавства про цінні папери, айв інших випадках за захистом своїх прав, що виникають з укладених нею цивільно-правових договорів 76
2.3. Представник юридичної особи, що діє на підставі довіреності, якою йому надано право представляти інтереси підприємства у судах з усіма правами, наданими чинним законодавством представнику сторони в судовому процесі, має право підписувати апеляційну скаргу на рішення суду, оскільки до процесуальних прав сторони законом віднесено право оскаржувати судові рішення в порядку, установленому ГПК 82
2.4. У вирішенні питання процесуального правонаступництва суд повинен встановити спосіб припинення діяльності підприємства, оскільки від цього залежить наявність і обсяг прав та обов'язків правонаступника 87
2.5. Прокурор мав право ініціювати процедуру перевірки законності та обґрунтованості судового рішення лише у справі, у якій він звертався з позовом в інтересах держави або був учасником розгляду 92
3. Докази 101
3.1. Встановлення вироком суду в кримінальній справі, який набрав чинності, факту, що вчинені працівником юридичної особи дії не призвели до заподіяння шкоди, виключає притягнення на цій підставі зазначеної юридичної особи до цивільно-правової відповідальності, оскільки ч. З ст. 35 ГПК встановлено обов'язковість такоговироку для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені 101
3.2. Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй судом ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність.Лише за цих умов висновок експерта набуває доказовоїсили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі 107
4. Судові витрати 114
4.1. Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат лише за послуги адвоката 114
4.2. Чинним законодавством не передбачено сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зі скарг на дії чи бездіяльність ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, що подаються на підставі ст. 1212 ГПК 120
4.3. Державне мито з позовних заяв до господарського суду сплачується до державного бюджету України незалежно від місцезнаходження господарського суду та платника 125
4.4. Сплата позивачем державного мита до державного бюджету України на інші рахунки, а не на визначені у листі Державного казначейства України, не може бути підставою для повернення відповідного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК за умови дотримання вимог Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита 131
4.5. Зарахування державного мита в дохід бюджету за платіжними реквізитами, які були надалі змінені Державним казначейством України, не може бути підставою повернення касаційної скарги 137
5. Подання позову, порушення провадження у справі 141
5.1. Суд першої інстанції не мав підстав застосовувати ч. 1 ст. 54 АПК на момент розгляду справи, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 р. № 2539-Ш справи, віднесені до підсудності місцевих господарських судів, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, розглядаються місцевими господарськими судами у першій інстанції відповідно до положень ГПК 141
5.2. Оскільки у провадженні суду вже знаходилася справа, у якій беруть участь ті самі сторони, з позовними вимогами, зв'язаними тією ж підставою виникнення, що й вимоги у цій справі, суд відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК повинен був вирішити питання про об'єднання відповідних справ у одне провадження 146
5.3. Порушення справи про банкрутство не є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви. Така відмова порушує конституційне право особи на судовий захист, а також норми процесуального права 152
5.4. Господарський суд правомірно повернув без розгляду позовну заяву (п. 1 ст. 63 ГПК), оскільки з доданої до неї довіреності не вбачається надання особі, яка підписала позовну заяву, права підписувати її від імені позивача 157
5.5. На стадії порушення провадження у справі та підготовки матеріалів до розгляду в першій інстанції суд не вправіз'ясовувати, чи насправді порушено права та охоронювані законом інтереси позивача зі спору про визнання угоди недійсною, оскільки це можливо зробити лише з дотриманням основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України) у судовому процесі за результатами розгляду порушеної справи 161
6. Забезпечення позову 168
7. Вирішення господарських спорів у першій інстанції 175
7.1. Надсилання господарським судом запиту чи витребуваннядокументів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, не може бути підставою зупинення провадження у справі згідно зі ст. 79 ГПК 175
7.2. Господарські суди зобов'язані були зупинити провадження у справі, безпосередньо пов'язаній з іншою справою, що перебувала на апеляційному перегляді, який не було завершено на дату прийняття рішення у цій справі 181
7.3. Факт визнання боржником претензії не може бути підставою для припинення провадження у справі про стягнення з цього боржника відповідної заборгованості 188
7.4. У вирішенні спору з питань, які є предметом укладеної між сторонами спору арбітражної угоди (застереження), господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї зі сторін щодо вирішення спору в господарському суді 193
7.5. Визнання боржником претензії не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору. Особа, претензія якої була визнана боржником, має право звернутися з позовом до суду про стягнення визнаної суми коштів 199
7.6. Згідно з вимогами п. 1 ст. 83 ГПК, якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен з власної ініціативи визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині 205
7.7. Вихід арбітражного суду за межі позовних вимог без обґрунтування такої дії необхідністю захисту прав і законних інтересів сторін (ст. 83 АПК) порушує визначений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності, а тому є підставою для скасування відповідного судового рішення 219
7.8. Право арбітражного суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) на підставі п. З ст. 83 АПК не поширюється на штрафи, встановлені Законом України «Про банки і банківську діяльність», оскільки зазначене право арбітражного суду стосується лише зобов'язань, що виникають із цивільних правовідносин 227
7.9. У разі об'єднання в одному провадженні кількох вимог у резолютивній частині судового рішення має бути сформульовано, що саме постановив суд за кожною позовною вимогою 233
7.10. Зазначивши в резолютивній частині рішення про звернення в дохід держави вартості пакета акцій, суд першої інстанції не зазначив особи, з якої стягнуто грошову суму, чим порушив вимоги ст. 84 ГПК 241
8. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку 252
8.1. Положення ГПК не містять прямої вказівки щодо необхідності надіслання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 252
8.2. Апеляційну скаргу на рішення суду правомірно залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали апеляційної інстанції подати в судове засідання докази сплати державного мита та оригінали поштових квитанцій про надіслання копій скарги іншим сторонам у справі 257
9. Перегляд судових рішень у касаційному порядку 262
9.1. Здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку врегульовано розділом XIIі ГПК, яким не передбачено можливості припинення касаційного провадження 262
9.2. У разі сумніву щодо наявності у посадової особи, яка підписала касаційну скаргу, відповідних повноважень, суд мав право і повинен був витребувати додаткові докази, але він не мав законних підстав для повернення скарги 269
9.3. Наказ про покладення на відповідну особу виконання обов'язків начальника органу ДПС є належним доказом повноважень цієї особи як виконуючого обов'язки керівника зазначеного органу та підтверджує її право підписувати скарги на рішення суду 272
9.4. Не засвідчена належним чином копія довіреності, якою особу уповноважено подавати касаційні скарги, є підставою для повернення скарги, підписаної такою особою (п. 1 ч. 1 ст. ПІ3 ГПК) 276
9.5. Подання касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції через місцевий, а не апеляційний господарський суд, за умови її надходження до суду касаційної інстанції разом зі справою, відповідає вимогам закону 279
9.6. Суд касаційної інстанції безпідставно відмовив у відновленні строку на подання касаційної скарги, оскільки перше та друге повернення скарги здійснені ним з порушенням пунктів 2, 3, 6 ст. 1113 ГПК, тобто пропуск строку стався не з вини скаржника, а внаслідок неправомірного попереднього повернення судом касаційної скарги 284
9.7. Видана відділенням поштового зв'язку квитанція, з якої вбачається факт відправлення стороні у справі рекомендованого листа, згідно зі ст. 32 ГПК є доказом. У разі сумніву щодо її вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суд має право витребувати додаткові докази. Повернення касаційної скарги у такому разі не відповідає вимогам закону 290
9.8. Незазначення в описі вкладення поштового відправлення, який надано скаржником як доказ надіслання копії касаційної скарги іншій стороні, посади працівника об'єкта поштового зв'язку не позбавляє опис вкладення доказової сили 294
9.9. Список внутрішніх реєстрованих поштових відправлень (реєстр), на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відтиск календарного штемпеля, є доказом надіслання копії касаційної скарги іншій стороні 298
9.10. Чинним законодавством не передбачено сплату державного мита з апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарських судів 301
9.11. Застосовуючи ст. 53 ГПК щодо відновлення та продовження процесуальних строків, до поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявникомсудового рішення після закінчення процесуального строку на його оскарження 304
9.12. Пропуск строку на оскарження судового рішення внаслідок усунення стороною недоліків при поданні касаційної скарги, обумовлених неоднозначністю викладених у процесуальній нормі вимог, не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин 310
9.13. Суд касаційної інстанції правомірно відмовив у відновленні пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції 315
9.14. Повернення касаційної скарги на рішення місцевого господарського суду з посиланням на те, що таке рішення може бути оскаржено до суду касаційної інстанції лише після його перегляду в апеляційному порядку, суперечить положенням ГПК 319
9.15. До суду касаційної інстанції можуть оскаржуватися як рішення суду першої інстанції, що набрали чинності, так і постанови апеляційної інстанції 322
9.16. Порушуючи вимоги ст. 1117 ГПК, касаційна інстанція вдалася до встановлення фактів укладення та змісту договорів оренди майна та нежилого приміщення і обґрунтувала їх доказами, не дослідженими господарським судом 325
9.17. Висновок про неповажність причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання, якого дійшов суд касаційної інстанції, є помилковим, оскільки зроблений на підставі іншої оцінки фактичних обставин усупереч визначеним законом повноваженням касаційної інстанції 332
9.18. Скасовуючи судові рішення та залишаючи позов без розгляду з тих підстав, що позовну заяву підписанонеуповноваженою особою, суд касаційної інстанції усупереч закону вийшов за межі своїх повноважень 339
9.19. Відповідно до ч. 2 ст. ПІ7 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій 345
9.20. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11110 ГПК безумовною підставою для скасування судом касаційної інстанції рішення місцевого або постанови апеляційного господарських судів є, зокрема, розгляд справи судом за відсутності будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду 354
9.21. Порушення норм процесуального права є в будь-якому разі підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарських судів, якщо рішення постановлено господарським судом із порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 17 ГПК 363
9.22. У разі скасування або зміни рішення, постанови в постанові касаційної інстанції мають бути зазначені підстави, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанцій (п. 8 ч. 2 ст. 111" ГПК)
9.23. Оскарження до суду касаційної інстанції ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження є неправомірним, оскільки суперечить процесуальному закону 377
9.24. У разі скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 11113 ГПК). Прийняття касаційною інстанцією у такому разі рішення по суті позовних вимог суперечить вимогам закону 384
10. Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами 385
10.1. Скасовуючи рішення господарського суду, яким було переглянуто постановлене ним судове рішення, що набрало чинності, за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що обставини, встановлені у кримінальній справі, порушеній стосовно посадових осіб контрагентів за оспорюваним договором, не є нововиявленими 390
10.2. Перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами неможливий, якщо зазначені обставини не є новими, були відомі сторонам у справі, досліджені та знайшли своє відображення в рішенні суду 398
10.3. Під час нового розгляду заяви, подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен перевірити наведені заявником обставини на відповідність їх положенням ст. 112 ГПК 404
10.4. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи 413
10.5. У разі коли після перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку воно було залишене без змін, перегляд його за нововиявленими обставинами здійснюється тим судом першої інстанції, який постановив це судове рішення, незалежно від того, що воно було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку 422
10.6. З урахуванням приписів ст. 114 ГПК заява про перегляд постанови заступника голови арбітражного суду за нововиявленими обставинами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 р. № 2539-ІП підлягала розгляду господарським судом, який постановив відповідне судове рішення 428
10.7. Суд не має права без законних підстав заново оцінювати докази, які не пов'язані з предметом доказування, в межах провадження з перегляду рішення за нововиявленими обставинами 436
10.8. Суд касаційної інстанції не мав права переглядати за нововиявленими обставинами власну постанову, якою було залишено без змін постанову судуапеляційної інстанції 445
11. Виконання рішень, ухвал, постанов 452
У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними,пропущений строк може бути відновлено 452
Список нормативно-правових актів, використаних у виданні 458
Список скорочень 464
Алфавітно-предметний покажчик 465

© Научная электронная библиотека, 2003-2008.
info@lib.ua-ru.net
Яндекс цитирования