	ЮРИДИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА ГУМАНИТАРНАЯ БИБЛИОТЕКА ДИССЕРТАЦИИ РОССИЙСКИЕ БИБЛИОТЕКА АВТОРЕФЕРАТОВ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА ПЕРИОДИЧЕСКАЯ БИБЛИОТЕКА ДИССЕРТАЦИИ УКРАИНСКИЕ РАЗМЕЩЕНИЕ РЕКЛАМЫ

Меню

Размещение литературы

Я ищу:

Библиотечный каталог учебных пособий, монографий, статей

Вы находитесь:

Электронная библиотека научной литературы

Юридическая электронная библиотека

Хозяйственное право

Судебная практика по Хозяйственному праву

Источник № 5484:

Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Податк. правовідносини / Відп. ред. В. Т. Маляренко. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - 584 с.

Cодержание источника:	Стр.
РОЗДІЛ І. Загальні засади оподаткування в Україні	16
Конституція України (витяг)	17
Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 р. № 1251-ХП	18
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ (витяг)	36
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (витяг)	51
Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (витяг)	56
Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (витяг)	68
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами	76
та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІП (витяг)	76
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727/98 (витяг)	90
РОЗДІЛ II. Судова палата у господарських справах Верховного Суду України	94
Постанова Президії Верховного Суду України від 23 грудня 2003 р. № 44	94
Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про оподаткування суб'єктів підприємництва (витяг)	95
РОЗДІЛ III. Вищий господарський суд України Роз'яснення з питань застосування законодавства Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби (Роз яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.95 № 02-5/451)	144
Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби (Роз 'яспення президії Вищою господарського суду України від 21.08.2001 № 02-5/926)	157
Інформаційні листи	161
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 15.05.97 № 01-8/167) (витяг)	162
Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 24.09.99 № 01-8/451) (витяг)	165
Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 30.12.99 № 01-8/612) (витяг)	168
Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 10.05.2000 № 01-8/204) (витяг)	170
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів (Інформаційний лист Віщого арбітражного суду України від 04.12.2000 № 01-8/718) (витяг)	174
Про Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 02.04.2001 № 01-8/388)	177
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 20.04.2001 № 01-8/480) (витяг)	179
Про надання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Державною податковою адміністрацією України роз'яснень щодо застосування окремих норм Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 № 81 (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 22.06.2001 № 01-8/725)	182
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів (Інформаційний лист Вищого господарськогосуду України від 29.08.2001 №01-8/935) (витяг)	188
Про деякі питання оподаткування операцій з продажу майна банкрута (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.02.2002 № 01-8/141)	194
Про деякі питання практики застосування Закону України «Про податок на додану вартість» (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.02.2002 № 01-8/157)	196
Про нормативно-правові акти, видані відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 26.05.2003 № 01-8/589)	206
РОЗДІЛ IV. Судові рішення у справах зі спорів у сфері податкових правовідносин	212
1. Загальні положення податкового законодавства	213
1.1. Норми цивільного законодавства про позовну давність не можуть бути застосовані до податкових правовідносин	218
1.2. Встановлення факту відсутності податкових зобов'язань після прийняття органом державної податкової служби рішення про застосування .та стягнення з платника податків штрафних санкцій унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності	219
1.3. Вирішуючи спір, пов'язаний із звільненням від оподаткування адвокатської контори, господарський суд повинен був встановити, чи приймала Державна податкова адміністрація України рішення про виключення адвокатської контори з Реєстру неприбуткових організацій, оскільки на час, за який здійснювалася відповідна перевірка, це питання належало до компетенції Державної податкової адміністрації України	228
1.4. Враховуючи, що письмові вимоги податкового ' органу до платника податків погасити суму податкового боргу формуються на підставі облікових даних карток особових рахунків платника податків в автоматизованому режимі, заявлена позовна вимога про спонукання податкового органу внести зміни до зазначених карток є правомірною	236
2. Податок на додану вартість	236
2.1. Пільги щодо оподаткування, у тому числі при митному оформленні товарів, що імпортуються в Україну, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування	247
2.2. Неправильне застосування судом у вирішенні спору норм міжнародного договору та податкового законодавства стосовно пільг щодо оподаткування, у тому числі при митному оформленні товарів, є підставою для скасування відповідного судового рішення	254
2.3. У разі якщо покупець своєчасно не звернувся до органу державної податкової служби із заявою з приводу порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, а відповідну суму ПДВ включив до складу податкового кредиту, застосування органом державної податкової служби фінансових санкцій до такого покупця — платника податку, є правомірним	260
2.4. Видані, але не оплачені платником податку векселі не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку	267
2.5. Операції з перевезення автомобільним транспортом імпортних вантажів у межах території України між внутрішньою митницею і митницею на кордоні, тобто без перетину державного кордону України, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%	274
2.6. Відсутність обов'язкових реквізитів податкової накладної позбавляє покупця права на податковий кредит	280
2.7. Способом захисту порушеного права у разі невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є стягнення судом коштів бюджету за позовом платника податку в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості	287
2.8. Рішення органу державної податкової служби про застосування та стягнення фінансових санкцій не відповідає вимогам законодавства, оскільки податкові зобов'язання у платника податку щодо сплати ПДВ за бартерною (товарообмінною) операцією виникли до набрання чинності Указу Президента України від 7 серпня 1998 р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні», а тому відповідні податкові відносини регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість»	295
2.9. Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету, у тому числі процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості	301
2.10. Визначений законом порядок відшкодування бюджетної заборгованості не передбачає надання органами державної податкової служби висновків про наявність такої заборгованості	308
2.11. Віднесення платником податку всієї суми ПДВ за придбану теплову енергію до податкового кредиту відповідає вимогам підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Однак судові інстанції, зазначивши, що одержані платником податку дотації на покриття збитків від продажу послуг за тарифом підпадають під регулювання підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті З цього Закону, повинні були з'ясувати підстави поширення зазначеної норми на юридичних осіб, оскільки в ній ідеться про фізичних осіб	314
2.12. У разі визнання недійсною угоди в судовому порядку, в покупця за такою угодою не виникає право на зменшення суми ПДВ. Господарська операція, яка фактично не відбулася, не може бути об'єктом оподаткування, оскільки право власності на майно не перейшло до іншої особи	322
2.13. Застосування до резидента положень підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірним, оскільки зазначена норма встановлює правила оподаткування ПДВ у разі надання послуг (робіт) особою-нерезидентом особі-резиденту, а генеральний підрядник (нерезидент) здійснював свою діяльність через своє представництво в країні, зареєстроване як платник ПДВ	328
2.14. Позовні вимоги про зобов'язання податкового органу надати до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування ПДВ не відповідають визначеним законом матеріально- правовим способам захисту порушеного права	339
2.15. Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою обчислюється ПДВ щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України	344
2.16. Суми податкових зобов'язань, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими виробниками молока та м'яса в живій вазі, підлягають включенню до окремої податкової накладної	352
2.17. Донарахування ПДВ та застосування податковим органом відповідних штрафних санкцій до платника податку на підставі Указу Президента України від 7 серпня 1998 р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» у зв'язку з проведенням таким платником заліку зустрічних однорідних вимог є неправомірним, оскільки припинення зобов'язань зазначеним шляхом не є бартерною (товарообмінною) операцією	360
2.18. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування зобов'язання зі сплати ПДВ у ціні товару, який платником не оплачений	366
2.19. Застосування податковим органом встановленого підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафуза порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання є неправомірним, оскільки зазначену відповідальність встановлено для тих випадків, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених названим Законом	366
2.20. Право платника податку надати органу митного контролю податковий вексель передбачено пунктом 11.5 статті 11 Закону України «Про податокна додану вартість». Постанова КМУ, якою зазначене право було обмежено додатковими умовами, рішенням господарського суду скасована у відповідній частині	383
2.21. Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією	391
2.22. Суд апеляційної інстанції правомірно припинив провадження у справі за позовом платника податку з вимогою розірвати угоду, оформлену протоколом, оскільки підписаний учасниками розрахунків протокол фактично є рішенням органу державної податкової служби про проведення відшкодування позивачу ПДВ у визначений законодавством спосіб, а спір про розірвання акта не підлягає вирішенню в господарському суді. Та обставина, що протокол попередньо погоджено учасниками розрахунків, не змінює публічно-правової природи цього акта	399
2.23. Висновок суду касаційної інстанції про те, що позивачем не доведено факт вивезення товару за межі митної території України зроблено всупереч змісту частини третьої підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, суди не врахували, що у справі за позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування орган Державного казначейства повинен залучатися як відповідач поряд з відповідним органом державної податкової служби, оскільки бюджетне відшкодування здійснюється з державного бюджету	410
2.24. Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини	421
2.25. Сплачена (нарахована) сума ПДВ у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг)	432
2.26. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», інших законів України про оподаткування	440
3. Акцизний збір	451
3.1. Виробник підакцизного товару є платником акцизного збору незалежно від того, на яких умовах він цей товар виробляє і чи виробляє його з власної чи давальницької сировини, а також від того, на яких умовах його реалізує	451
3.2. Донарахування органом державної податкової служби сум акцизного збору та застосування відповідних санкцій до платника податків у зв'язку з несплатою ним акцизного збору з обсягів відвантажених нафтопродуктів, виготовлених із давальницької сировини (нафти), є правомірним	457
4. Податок на прибуток підприємств	457
4.1. Строк повернення надміру сплаченого підприємством податку на прибуток визначено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у межах строку позовної давності, встановленого законодавством	465
4.2. Реалізація товариством товару в день його придбання за ціною, втричі нижчою покупної ціни, є підтвердженням факту, що зазначене товариство не мало наміру використовувати цей товар у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку, а тому віднесення витрат на придбання такого товару до складу валових витрат виробництва та обігу суперечить приписам пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»	472
4.3. Висновок суду про те, що прибуток, одержаний структурним підрозділом залізниці від надання послуг по ремонту вагонів інших суб'єктів підприємницької діяльності, які не входять до складу залізниці, є прибутком від основної (господарської) діяльності залізничного транспорту, не відповідає чинному законодавству	479
5. Податок з власників транспортних засобів Неправильне застосування судом касаційної інстанції законодавства, що регулює сплату податку з власників транспортних засобів, є підставою для скасування відповідного судового рішення	488
6. Збір до Державного інноваційного фонду Прийняття органом державної податкової служби рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування у частині стягнення пені за несвоєчасну сплату збору до Державного інноваційного фонду є неправомірним, оскільки чинним законодавством не було встановлено, за який період та у які строки сплачується зазначений збір	497
7. Патентування підприємницької діяльності Дія спеціального торгового патенту, придбаного суб'єктом підприємництва відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», поширюється лише на операції з готівковою формою розрахунків	505
8. Єдиний податок	511
8.1. Дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не поширюється на суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу	511
8.2. Чинне законодавство не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які є платниками єдиного податку, від нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян із заробітної плати найманих працівників	518
8.3. Дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не поширюється на здійснювані кооперативом операції купівлі-продажу валюти, оскільки зазначені операції не входять до сфери його безпосередньої діяльності	525
8.4. Оскільки операції, пов'язані з купівлею та продажем автомобіля, не входять до сфери безпосередньої підприємницької діяльності позивача, на такі операції не поширюється дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»	531
8.5. Суб'єкт малого підприємництва, що є платником єдиного податку за ставкою оподаткування 10%, не повинен сплачувати ПДВ з операцій придбання товарів за імпортом під час їх митного оформлення	537
9. Відрахування (збір) на дорожні роботи	539
9.1. Згідно з чинним законодавством збір на дорожні роботи є податковим зобов'язанням, тому відповідна заборгованість, яка виникла у період до 31 грудня 1999 року, є податковим боргом, який підлягає списанню відповідно до статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»	546
9.2. Оскільки існуюча заборгованість не була списана податковими органами, судові рішення про її стягнення є правомірними. Проте задоволення судом позовних вимог про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно боржника поза межами виконавчого провадження не відповідає вимогам закону	556
10. Збір за проведення екологічного контролю Суд дійшов правильних висновків про безпідставність сплати позивачем екологічного збору при митному оформленні давальницької сировини, встановивши, що його сплата в такому випадку не є обов'язковою у розумінні статей 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування». Однак висновок суду щодо добровільності сплати позивачем зазначеного збору не відповідає фактичним обставинам справи і не є перешкодою для стягнення коштів, безпідставно одержаних за рахунок іншої особи	564
Алфавітний предметний покажчик	569